- чудодійність
- —————————————————————————————чудоді́йністьіменник жіночого родурідко
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
чудодійність — ності, ж., розм. Абстр. ім. до чудодійний … Український тлумачний словник
чудодійство — а, с., розм. Те саме, що чудодійність … Український тлумачний словник
таємничий — а, е. 1) Сповнений таємниць (у 2 знач.); загадковий, невивчений. || Оповитий таємницею (про людину). || у знач. ім. таємни/че, чого, с. Про що небудь, сповнене таємниць, загадок. 2) Якого не можна збагнути, зрозуміти, осягнути; потойбічний. ||… … Український тлумачний словник
мертвий — а, е. 1) Такий, у якому припинилося життя; померлий; прот. живий. || у знач. ім. ме/ртвий, вого, ч.; ме/ртва, вої, ж. Мрець. || Про частини тіла мерця. || Засохлий, завмерлий, сухий (про рослинність). || перен. Надзвичайно схвильований,… … Український тлумачний словник
еліксир — у, ч. 1) Витяжка з рослин або міцний настій їх на спирті, ефірних оліях і т. ін., що використовується в медицині, косметиці. Зубний еліксир. 2) заст. Чудодійний напій, що його намагалися одержати алхіміки, аби продовжити людське життя, зберегти… … Український тлумачний словник
філософський — а, е. 1) Стос. до філософії (у 1 знач.), пов язаний з найзагальнішими законами розвитку природи, суспільства й мислення. Філософський факультет. •• Філосо/фський ка/мінь за уявленням середньовічних алхіміків – чудодійна речовина, здатна… … Український тлумачний словник
маґія — ґії, ж. Рс. 1. Магія; сукупність прийомів та обрядів, які, за уявленням забобонних людей, мають чудодійну силу; чаклунство, чарівництво. 2. Щось загадкове, незрозуміле … Словник лемківскої говірки
ясновиджыня — ня, с. Ол. Ясновидіння; чудодійна здатність передбачати … Словник лемківскої говірки